Control Systems and Computers

https://doi.org/10.15407/csc.2024.02.035

Kolisnyk V.H., Bodyk O.P. Algorithmic Approaches to Universal Analysis Models.  Control Systems and Computers. 2024. № 2. C. 35-47

В.Г. Колісник, старший науковий співробітник, кафедра АПП, Донбаська державна машинобудівна академія, Україна, 84301, м. Краматорськ, вул. Академічна, 72, Україна, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2313-9852,  v105shine@gmail.com

О.П. Бодик, кандидат філологічних наук, доцент, кафедра англійської філології, Маріупольський державний університет, Україна, 03037, м. Київ, вул. Преображенська, 6, Україна, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4642-8371, Scopus Author ID: 57226887704,  ostapb74@gmail.com

ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОЇ АЛГОРИТМІЧНОЇ 
МОДЕЛІ АНАЛІЗУ

Вступ. У людській діяльності найбільш поширеною є дія, яку називають аналіз. Попри повсюдне поширення аналітичних дій, операцій та процедур, не існує формальної узагальненої моделі (або моделей) аналізу, яка була б застосовна у будь-якій галузі діяльності. Існує багато повсякденних рутинних робіт, які виконуються в різних сферах діяльності людини за допомогою обчислювальної техніки. Необхідне програмне забезпечення розробляється як унікальне для кожної сфери. Але в цьому різноманітному програмному забезпеченні завжди є функції, які можна назвати аналітичними. За структурою або алгоритмом вони можуть збігатися незалежно від прикладних областей. Можливо, що є певна узагальнена модель аналізу, яку можна було би використовувати для дедуктивного виведення практичних прикладних алгоритмів, основи прикладного програмного забезпечення.

Мета статті. Робиться спроба формалізувати процедуру аналізу та зробити її методичною. Для досягнення мети здійснюється спроба побудувати формальну узагальнену модель аналізу, що може зустрічатися в діяльності. Міра спільності не обмежується якоюсь однією або декількома сферами діяльності або прикладними областями.

Методи. Будується низка моделей аналізу. У моделях як компоненти поєднуються рутинні операції обробки даних та пари категорій найзагальнішого плану. Найпростіші операції ¾ опис об’єкта, фіксація даних, класифікація, пошук тощо. Враховуються загальні категорії такі як система та елемент, предмет та процес, форма та зміст, структура та функція тощо. Пари категорій можуть застосовуватися для виконання декомпозиції на ранніх етапах аналізу та дослідження довільних об’єктів. Встановлюється порядок застосування. В основі цього порядку береться до уваги міра спільності категорій. Побудовані моделі або схеми застосування пар категорій та операцій обробки даних розрізняються для двох видів об’єктів ¾ предметів і процесів. При побудові моделей аналізу розглядають три аспекти досліджуваних об’єктів: як частина якоїсь системи, як система і як автономний тимчасово неподільний об’єкт.

Результати. Як результат роботи отримано низку моделей аналізу. Цей ряд став емпіричним матеріалом, об’єктом дослідження. Визначено напрями подальшого дослідження процедури аналізу.

Висновки. Із побудованої низки моделей не вдалося визначити узагальнену модель аналізу, попри те, що у плані порядку застосування категорій певна одноманітність є очевидною. Проте, отримані процедури аналізу вже можна розглядати як прототипи практичних алгоритмів, як підстави для дедуктивного виведення алгоритмів реальних комп’ютерних програм.

Завантажити повний текст! (англійською)

Ключові слова: аналіз, алгоритмічна модель аналізу, алгоритм аналізу, узагальнені поняття, філософські категорії, система, елемент.

1. Beaney M. Analysis. The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Edward N. Zalta (ed.).. [Електронний ресурс]: URL: https://plato.stanford.edu/entries/analysis/#1 (дата звернення: 21.03.2024).
2. Колісник В.Г. Формалізація процесу декомпозиції: декомпозиція, схема декомпозиції, процедура, об’єкт, властивість об’єкта, алгоритмічна залежність, механізм декомпозиції. Епістемологічні дослідження в філософії, соціальних і політичних науках. 2020. № 3 (2). С. 26¾43. DOI: https://doi.org/10.15421/342030.
3. Hodges W. Model Theory. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.), [Електронний ресурс]: URL: https://plato.stanford.edu/archives/fall2023/entries/model-theory/ (дата звернення: 18.01.2024).
4. Колесник В.Г. О возможности систематического исследования систем управления производством. Проблеми програмування. 2017. № 2. С. 48-60. DOI: https://doi.org/10.15407/pp2017.02.048.
5. Kolisnyk V., Bodyk O. Synthesis theory in action: deductive derivation of algorithms for application software. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2023. № 6 (2). С. 11-26. DOI: https://doi.org/10.15421/342321.
6. Thomasson A. Categories. The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Edward N. Zalta & Uri Nodelman (eds.). [Електронний ресурс]: URL: https://plato.stanford.edu/entries/categories/ (дата звернення: 18.01.2024).
7. Онтологія. Вікіпедія. [Електронний ресурс]: URL: http://surl.li/eyzss (дата звернення: 18.01.2024).
8. Одрін В. Технологія наукової і технічної творчості: нова наука та високоінтелектуальна інформаційна метатехнологія. Вісник Національної академії наук України. 2005. № 6. С. 43-64.

Надійшла 21.03.2024