Control Systems and Computers, N4, 2019, Статья 5
https://doi.org/10.15407/csc.2019.04.042
Lysetskyi Y.M., Seredovich Ye.P. Software-Defined Storages as a Tool of Lowering IT Infrastructure Costs. Control Systems and Computers. 2019. № 4. pp. 42-48.
УДК 004.9:004.75
Ю.М. ЛИСЕЦЬКИЙ, д-р технічних наук, генеральний директор, ДП «ЭС ЭНД ТИ УКРАИНА»,
Київ, 03680, просп. Академіка Палладіна, 44, Україна, Iurii.Lysetskyi@snt.ua
С.В. КОЗАЧЕНКО, інженер з обслуговування платформ і операційних систем, ДП «ЭС ЭНД ТИ УКРАИНА»,
Київ, 03680, просп. Академіка Палладіна, 44, Україна,
Saveliy.Kozachenko@snt.ua
СИСТЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДАНИХ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ПРОГРАМНО, ЯК ІНСТРУМЕНТ СКОРОЧЕННЯ ВАРТОСТІ ІТ-ІНФРАСТРУКТУРИ
Вступ. У великих організаціях вартість систем збереження даних (СЗД) складає до 25 відсотків вартості ІТ-інфраструктури, тому завдання пошуку технологічних рішень, що дозволяють скорочувати витрати на їх створення, є актуальним. Одне з них — СЗД, які визначаються програмно (software-defined storage – SDS), що дозволяють створювати сховища даних на неспеціалізованому обладнанні масового класу, під керуванням операційних систем загального призначення.
Вимоги до SDS та їх особливості. SDS визначають як віртуалізоване середовище збереження даних з інтерфейсом керування сервісами, яке повинно включати в себе: автоматизацію управління; стандартні інтерфейси – API; віртуалізацію шляхів доступу до даних; масштабованість; моніторинг ресурсів, що споживаються. SDS можна розділити на три категорії: класичні; на основі традиційних систем збереження; у складі обчислювальних комплексів.
Приклад реалізації SDS. Для вирішення завдання збільшення ресурсів для збереження інформації необхідно було створити додаткову СЗД з мінімальними фінансовими витратами. Було запропоновано побудувати СЗД, яка визначається програмно, з використанням програмних продуктів та комп’ютерної техніки, виведеної з експлуатації. За результатами аналізу було обрано продукт Gluster. Враховуючи те, що замовник не мав повноцінної системи резервного копіювання (СРК), її було реалізовано на базі OpenSource продукту Bareos, що дозволило не тільки створювати резервні копії, але й зберігати їх на кластерних ресурсах. Це надало можливість створення розподіленої та масштабованої СЗД, яка повністю відповідає вимогам замовника. Центральний сервер резервного копіювання було розгорнуто у вигляді віртуальної машини, на одному з хостів віртуалізації. За допомогою додатково встановленого плагіна до сервера було підключено єдине дискове сховище — кластер, який було налаштовано раніше. Як складові блоки кластеру було використано звичайні персональні комп’ютери. На серверах та робочих станціях було розгорнуто клієнтську частину СЗД, а резервні копії зберігалися на серверних нодах кластеру. При виході з ладу однієї ноди замінюється або одна нода, або її компоненти. Якщо не вистачає місця для збереження даних, тоді додають наступну ноду.
Таким чином, з двох відкритих незалежних продуктів було створено повноцінне комплексне рішення з резервного копіювання даних, без суттєвих витрат.
Висновок. У статті розглянуто основні вимоги до СЗД, що визначаються програмно, а також їх особливості. Проведено аналіз найбільш поширених некомерційних SDS, показано їх переваги та недоліки. Описано приклад розробки і реалізації SDS на базі OpenSource продуктів і невикористаної обчислювальної техніки, виведеної з експлуатації, що дозволяє суттєво знизити вартість СЗД.
Завантажити повний текст PDF (англійською).
Ключові слова: системи зберігання даних, що визначаються програмно, OpenSource, SDS, системи резервного копіювання, віртуалізація, обсяг, масштабуємість, архітектура.
Надійшла 05.08.2019
