Control Systems and Computers

DOI: https://doi.org/10.15407/usim.2018.03.033

Voronenko M.A. Event Model for Localization of Emergency Situations. Управляющие системы и машины. 2018. № 3. C. 33-41.

Abstract on English.

УДК 004:519.816:614.4

М.О. Вороненко, канд. техн. наук, доцент кафедри інформатики та комп’ютерних наук, Херсонський національний технічиий університет, Бериславське шосе, 24, Херсон, 73008, Україна,mary_voronenko@i.ua

ПОДІЄВА МОДЕЛЬ ЛОКАЛІЗАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Вступ. Технократичний шлях розвитку цивілізації в дев’ятнадцятому і двадцятому століттях спричинив збільшення кількості надзвичайних ситуацій антропогенного характеру (аварії на атомних електростанціях, пожежі і вибухи на промислових об’єктах, транспортні аварії), які на сьогодні складають 75–80 відсотків від загальної кількості надзви­чайних ситуацій. Число жертв стихійних лих щорічно збільшується в середньому на 6 відсотків. Згідно з даними ООН і ВООЗ, за останні 25 років людські втрати через надзвичайні ситуації в кілька разів перевищують втрати під час воєнних дій. Масштабне забруднення водних екосистем обумовлено дорожньо-транспортними подіями (на танкерах та наф­тових платформах). Викиди в біосферу перевищують природні можливості для самоочищення і призводять до збіль­шення вмісту токсичних елементів — миш’яку, кадмію, ртуті ті інших у грунтах, природних водах і, отже, у флорі і фауні.

Мета статті. Створити модель епідемічних процесів, що підходять для подальшого застосування ситуа­ційних методів контролю.

Meтоди. При побудові моделей епідемічних процесів використовуються методи аналізу, ситуаційного управління і математичної статистики.

Результат. Будь-яка епідемічна надзвичайна ситуація розвивається за експонентним законом (через збіль­шення кількості контактів і приєднання супутніх інфекцій), тому важливо виграти час, поки ступінь поширення не вийшов з-під контролю. Загальний час, відведений на локалізацію епідемічної надзвичайної ситуації без використання подієвої моделі становить 2 + 12 + 4 (6) +16 (18) + 24 + 24 = 86 (90) годин. Якщо особа, що приймає рішення, слідує запропонованим сценаріями подієвої моделі, шлях з третього по п’ятий пункт може бути зменшений в чотири рази і становить шість годин (дві години на сбір інформації, три години для її аналізу і одну годину на прийняття рішення) замість 20–24 годин. Те ж саме відбуватиметься на інтервалі з п’ятого по сьомий пункт — замість 24 годин — шість. Таким чином загальний час, відведений на локалізацію епідемічної аварійної ситуації з використанням подієвої моделі дорівнює 2 + 12 + 6 + 6 + 24 = 50 годин . Очікуваний час виграшу — 36–40 годин. Його можна використовувати для запобігання виникненню супутніх інфекцій, зменшення кількості контактів і запобігання поширенню паніки серед населення.

Висновок. Розроблено подієву модель розвитку епідемічної надзвичайної ситуації з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків між регіональними компонентами. Розв’язання таких задач включає в себе використання ситуаційного управління і нових інформаційних технологій. Проведено оцінку ефективності розробленої моделі. Отримані розрахунки показують, що очікуваний приріст часу на локалізацію надзвичайної епідемічної ситуації, згідно прогнозованим даним, становить 36–40 годин.

Завантажити повний текст в PDF (англійською).

Ключові слова: епідемічна ситуація, подійна модель, локалізація, вірусна епідемія.

Надійшла 17.10.2018