Control Systems and Computers, N1, 2022, Стаття 1

https://doi.org/10.15407/csc.2022.01.003

Гриценко В.І. Стан та перспективи розвитку інтелектуальних інформаційних технологій. До 25-річчя Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем. Control Systems and Computers. 2022. № 1. С. 3-14

УДК 004.08

В.І. ГРИЦЕНКО, чл.-кор. НАН України, почесний директор, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, Україна, vig@irtc.org.ua

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. ДО 25-РІЧЧЯ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМ

 Міжнародному науково-навчальному центру інформаційних технологій та систем – 25 років. За 25 років сформувався основний напрям розвитку Міжнародного центру – інтелектуальні інформаційні технології. За цей період у Міжнароному центрі здійснено багато серйозних розробок світового рівня в галузі інтелектуальних інформаційних технологій, образного мислення, біологічної та медичної кібернетики та в соціально-економічній сфері. Всі подальші програми та плани досліджень і розробок Міжнародного центру є інноваційними та орієнтовані на вирішення двох науково-технічних проблем світового рівня: інтелектуалізації та цифрової трансформації. Саме цим напрямкам буде приділено основну увагу.

 Завантажити повний текст в PDF (українською).

Ключові слова: інтелектуальні інформаційні технології, цифровізація, інформатизація, цифрова медицина, розпізнавання образів, образне мислення.

  1. Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Исходная концепция и определение понятия информационной технологии. Вестн. Всесоюз. о-ва информатики и вычислительной техники. 1990. № 2. C. 67—77.
  2. Биоэкомедицина. Единое информационное пространство/ под ред. В.И.Гриценко. К.: Наук. думка. 2001. 319 с.
  3. Шлезингер М.И., Главач В. Десять лекций по статистическому и структурному распознаванию. Киев: Наукова думка. 2004. 545 с.
  4. Винцюк Т.К. Анализ, распознавание и интрпретация речевых сигналов. Киев: Наукова думка. 1987. 262 с.
  5. Гриценко В.И., Шлезингер М.И. Взаимосвязь проблем распознавания образов, машинного мышления и обучения. Проблемы управления и информатики. 2020. №3. С. 108-136.
  6. Rossi F., van Beek P. Walsh T. Handbook of Constraint programming. Foudations of Artificial Intelligence, Elsevier, 975 p.
  7. Вінцюк Т.К., Сажок М.М., Селюх Р.А., Федорин Д.Я., Юхименко О.А., Робейко В.В. Автоматичне розпізнавання, розуміння та синтез мовленнєвих сигналів в Україні. Управляющие системы и машины. 2018. № 6. С. 7-24.
  8. Анисимов А.В., Марченко А.А., Кисенко В.К. Метод вычисления семантической близости-связности между словами естественного языка. Кибернетика и системный анализ. 2011. Т. 47, № 4. С. 18-27.
  9. Амосов Н.M., Байдык T.Н., Гольцев A.Д., Касаткин А.М., Касаткина Л.М., Рачковский Д.А. Нейрокомпьютеры и интеллектуальные роботы. Киев: Наукова думка. 1991. 269 c.
  10. Гольцев А.Д. Нейронные сети с ансамблевой организацией. Киев: Наукова думка. 2005. 200 с.
  11. Гриценко В.И., Рачковский Д.А., Гольцев А.Д., Лукович В.В., Мисуно И.С., Ревунова Е.Г., Слипченко С.В., Соколов А.М. Нейросетевые  распределенные  представления  для  интеллектуальных  информационных технологий и моделирования мышления. Кибернетика и вычислительная техника. 2013. Вып. 173. С. 7—24.
  12. Павлов В. В., Павлова С. В. Интеллектуальное управление сложными нелинейными динамическими системами: аналитика интеллекта. Киев : Наукова думка, 2015. 216 с.
  13. Гриценко В. І., Волков О. Є., Комар М. М., Богачук Ю. П. Інтелектуалізація сучасних систем автоматичного керування безпілотними літальними апаратами. Cybernetics and Computer Engineering. 2018. 191. С. 45–59.
  14. СухоручкинаО.Н. Структуры функциональной организации интеллектуализированного управления мобильной системой. Управляющие системы и машины, 2007. № 3. С. 26–33, 63.
  15. Сухоручкина О.Н., Прогонный Н.В.Интеллектуальное управление мобильным роботом при слежении за подвижным объектом. Проблемы управления и информатики, 2019, №6, С.112–123.
  16. Cтепашко В. С.Концептуальные основы интеллектуального моделирования. Управляющие системы и машины. 2016. № 4. C. 3-15.
  17. Тимашова Л. А.О проблемах создания и развития виртуальных систем. Управляющие системы и машины. 2017. № 2.  74-82.
  18. Гриценко В.И.,Бажан Л.И. Цифровая трансформация экономики.  Управляющие системы и машины. 2017. № 6. С. 3–16.
  19. Мейтус В. Ю . Проблемы построения интеллектуальных систем . Интеллектуальное моделирование . Кібернетика та системний аналіз. 2021 . 4. С. 3–17.
  20. Файнзильберг Л.С. Основы фазаграфии. Киев: Освита Украины, 2017. 264 с.
  21. Гриценко В.И., Файнзильберг Л.С. Интеллектуальные информационные технологии в цифровой медицине на примере фазаграфии. Киев: Наукова Думка, 2019.
  22. Orikhovska K.B., Fainzilberg L.S. Comparative Analysis of Estimation Methods of The Physiological Signals Variability. Кибернетика и вычислительная техника. 2017. № 3 (89). С. 5-28.
  23. Файнзільберг Л.С. Спосіб оцінювання динамічного ряду кардіоінтервалів за пульсовою хвилею. Патент України на корисну модель № 141353. Бюл. № 7, 2020 р.
  24. Вовк М.І., Куцяк О.А., Лаута А.Д., Овчаренко М.А. Інформаційний супровід досліджень динаміки відновлення рухів після інсульту. Кибернетика и вычислительная техника. 2017. №3 (189). С. 61-78.
  25. Кифоренко С.И., Котова А.Б., Лавренюк Н.В., Иваськива Е.Ю. Диагностика сахарного диабета. Прогрессивные информационные технологии.Управляющие системы и машины. 2015. №4. C. 67–71.
  26. Кифоренко С.И., Гонтарь Т.М., Иваськива Е.Ю., Обелець Т.А. Информационная система поддержки принятия решений для контроля и коррекции физического здоровья. Кибернетика и вычислительная техника. 2018. Вып. 193. С. 73-94.
  27. Liabakh K.G. “Oxidative power and intracellular distribution of mitochondria regulate cell oxygen regime under circulatory hypoxia”. International Journal of Physiology and Pathophysiology. 2018, vol. 9, № 1, pp. 99-108. https://doi.org/10.1615/IntJPhysPathophys.v9.i2.10
  28. Ермакова И.И., Николаенко А.Ю., Солопчук Ю.М., Грицаюк О.В., Тадеева Ю.П. Информационная смартфон технология для прогноза состояния здоровья человека в экстремальных условиях среды. Кибернетика и вычислительная техника, 4, 2018. С. 29-40.
  29. Romaniuk, O. O., Kozak, L. M., and Kovalenko, O. S. Formation of Interoperable Digital Medicine Information Environment: Personal Medical Data. Sci. innov. 2021. V. 17, no. 5. P.
  30. Суровцев И. В., Галимов С. К. Алгоритм обработки данных измерения концентрации методом хроноионометрии. Управляющие системы и машины. 2016. № 2. C. 85-91.
  31. Гриценко В.И. Информационно-коммуникационные технологии в образовании для всех – в ракурсе проблем общества знаний. К.: Академперіодика, 2007. 28 с.
  32. Гриценко В.И. Фундаментальные проблемы Е-обучения. К.: Академперіодика, 2008. 38 с.
  33. Манако А.Ф., Синица Е.М. Электронные научно-образовательные пространства и перспективы их развития в контексте поддержки массовости и непрерывности. Управляющие системы и машины. 2012. № 4. C. 83–92.
  34. Компьютерная технология обучения: Словарь-справочник. Под ред. Гриценко В.И., Довгялло А.М. В 2-х томах. К.: Наук. думка, 1992. 784 с.

Надійшла 21.06.2022